КП “УЖКГ” –флагман нашого комфорту, є найстарішим підприємством по виробництву комунальних послуг в нашому місті.

Підприємство вживає необхідних заходів для зниження енергоємності виробництва тазниження збитковості виробничих процесів, в результаті чого невпинно зростає економічна ефективність його роботи.

Вкладені кошти допомагають знизитизатрати енергоресурсів і поліпшитиефективність їх обліку. (діаграма тепло, стоки, вода) – завдяки впровадженим заходам за рік нашому підприємствувдалося зекономити 1752,9 тис. кВт*год електроенергії. І не наша вина, що за цей час тарифи на електроенергію зрослина 30% і в грошовому виразі економія майже невідчутна.

Тому КП «УЖКГ» не збирається зупинятися на досягнутому, плануємо і далі впроваджувати заходи з енергозбереження

Майстер по ремонту

Микола Деркач

  Майстер по ремонту М.П. Деркач, випускник Чернігівської філії Херсонського технічного університету, – корінний славутчанин: сім’я приїхала на будівництво міста в 1987 році. Від батька перейшла любов до техніки, численні захоплення, повага до точних наук. Чисто чоловіча якість – не бути тягарем, не перекладати свої проблеми на інші плечі — підштовхнула до початку трудової діяльності ще в студентські роки: під час літніх канікул слюсарив, заробляв на оплату навчання, в Чернігові ночами розвантажував вагони. Відпочиває на рибалці, на полюванні, захоплюється підводним плаванням, має перший розряд з тайського боксу, любить майструвати. І як тільки усе встигає?! А відповідь проста, як афоризм: хто не хоче нічим займатися – знаходить причини, хто хоче чогось досягти – знаходить способи.

У роботі Н.П. Деркача захоплює безпосередній контакт з металом, спілкування з людьми, причетність до важливої для улюбленого міста справи.

Комунальники люблять Славутич, інші міста їх не ваблять, хочеться зростати і дорослішати разом з малою батьківщиною, тому небайдужий погляд помічає не тільки чисту центральну площу і багато які унікальні місцинки міста, але і сміття в лісі. А раз хвилює чистота лісу – за собою завжди приберуть; обурюються, що є діти, яким байдужі зусилля влади і благодійників по збереженню і примноженню краси і комфорту нашого міста – ось і чутно час від часу про розмальовані стіни і дитячі майданчики, про зламану ялинку або вирвані квіти; дивуються, що можливостей для нормального навчання зараз більше, а нинішні школярі вчаться не з таким завзяттям, як усього якихось 10 років тому.